Воркшоп «Архітектура світла»: новий погляд на медіацію як люмінарний простір
17 вересня відбувся воркшоп «Архітектура світла: медіація як люмінарний простір», на якому ведуча Ганна Бобнєва допомагала учасникам спробувати подивитися на медіацію через світло.
Звучить трохи незвично, правда? Зазвичай ми говоримо про конфлікт, сторони, інтереси, потреби, комунікацію, техніки…
А сьогодні спробували подивитися на цей процес трохи інакше – через оптику простору, архітектури, музики, світла.
Ми роздивлялися картини Рембрандта, Куїнджі та Гойя, розмірковували про «куб світла» Альберто Круса, про музику Людвіга Герансона и Арво Пʼярта.
Ми говорили про те, що відбувається в медіації, коли змінюється не людина, а простір навколо неї. Приймаючи рішення звернутися до медіатора, людина не стає раптом іншою. Конфлікт нікуди не зникає. Страх, образа, злість, недовіра залишаються. Але якщо змінюється простір, у якому людина перебуває, може змінитися те, що вона здатна побачити.
Саме тут зʼявилася метафора люмінарного простору - простору, в якому світло не просто дозволяє бачити, а допомагає чомусь стати видимим. Та метафора люмінарного коридору — простору переходу, у якому світло поступово відкриває людині можливість побачити наступний крок.
Не весь шлях. Наступний крок.
Медіатор не знає за сторони, куди вони мають прийти. І не повинен освітлювати їм весь шлях. Його завдання може полягати в іншому: створити достатньо світла для того, щоб сторони могли побачити наступний можливий крок.
Медіатор не повинен бути найяскравішим джерелом світла в кімнаті. Він не повинен постійно бути в центрі уваги. Не він має «освітити» сторонам правильну відповідь. Не він вказує їм правильний шлях. Його робота може бути набагато непомітнішою. Він створює умови. Налаштовує простір. Регулює інтенсивність. Помічає, де зараз занадто багато світла. Де його недостатньо. Де потрібна пауза. Де потрібне питання. Де людині потрібен час. А де — навпаки — потрібен дуже точний промінь уваги.
І тоді медіатор стає не просто ведучим процесу. Він стає своєрідним архітектором світла. А медіація перестає бути процесом, у якому медіатор приносить світло сторонам. Вона стає процесом, у якому світло виникає між сторонами.
Дякуємо всім, хто сьогодні був поруч, слухав, дивився, відчував, ставив питання і разом шукав відповіді. Бо найцікавіше в таких зустрічах — коли задум воркшопу поступово перестає бути лише твоїм. Він стає спільним простором. І в ньому починає з'являтися своє світло.
